«Сонцесхід» Анатолія Лимарєва: у Києві відкрили масштабну ретроспективу майстра світла
У Національному художньому музеї України (NAMU) 26 березня відбулася знакова подія — відкриття виставки «Анатолій Лимарєв. Сонцесхід». Експозиція присвячена творчості одного з найяскравіших представників українського неофіційного мистецтва XX століття, чиє ім’я десятиліттями залишалося в тіні через радянську цензуру.
Повернення майстра: Донеччина поза ідеологією
Головна мета проєкту — повернути Анатолія Лимарєва в актуальний культурний простір. За життя митець так і не дочекався визнання офіційних інституцій. Його мрія про персональну виставку в стінах головного художнього музею країни здійснилася лише зараз, через 40 років після смерті.
«Лимарєв бачив Донеччину не як промисловий вузол, а як безкрайній степ, сповнений світла та людських доль. Його не цікавили гасла — лише колір і повітря», — зазначає кураторка проєкту Олена Грозовська.
Назва «Сонцесхід» має символічний підтекст:
-
Сонце — центральна стихія та головне джерело натхнення живописця.
-
Схід — пряма відсилка до географії його творчості (Донеччини), яку він зображував всупереч канонам соцреалізму.
Що побачать відвідувачі
Експозиція розгорнулася у п’яти залах музею і налічує близько 100 робіт (живопис, графіка), а також унікальні архівні фото, зроблені самим художником та його дружиною Світланою.
-
Триптих «Ранок, день, вечір»: Своєрідне осердя виставки, що задає ритм пейзажам та портретам.
-
Тематичні блоки: Світлина пам’яті, родинні портрети, автопортрети та особливий «шевченківський цикл».
-
Мультимедіа: Простір доповнено інсталяцією від Віті Кравця та композитора Олексія Шмурака.
Мистецтво проти цензури
Окрему увагу приділено боротьбі художника з радянською системою. Наприклад, роботу «Ранок» свого часу змусили переробити: художня рада вимагала замалювати закохану пару під копицею сіна, вбачаючи в цьому «ідеологічну невідповідність». Сучасним реставраторам вдалося відновити полотно, і тепер глядачі бачать його в оригінальному авторському задумі.
