Картину Владислава Галімського “Жіночий портрет” можна побачити в Національному художньому музеї
Цей твір мистецтва вважався втраченим, проте нещодавно його вдалося повернути в Україну.
Повернення стало можливим завдяки спільним зусиллям Служби зовнішньої розвідки України та музейних працівників. Картину було незаконно вивезено з НХМУ нацистами під час Другої світової війни, і до 2018 року вона вважалася зниклою. Саме тоді її виявили на аукціоні в Штутгарті, Німеччина. Згодом полотно було продано невідомому покупцю.
Спільна робота музейників та розвідників дозволила встановити місцезнаходження картини та осіб, причетних до її вивезення. Ідентифікувати “Жіночий портрет” вдалося за описами та фотографіями, зробленими в міжвоєнний період у НХМУ.
Окрім самої роботи Владислава Галімського, відвідувачі музею зможуть побачити її історичний контекст у музейній колекції. Завдяки віртуальній реконструкції легендарної виставки “Український портрет ХVІІ–ХХ століть”, яка відбулася в музеї ще 1925 року, можна буде побачити, яке місце займала картина серед інших експонатів. Ця виставка свого часу підкреслювала спадкоємність української портретної традиції.
Сучасні цифрові технології дають можливість відтворити атмосферу залів тієї історичної виставки, побачити її первісний вигляд та глибше усвідомити значення повернутого твору для музейної та культурної пам’яті України.
Друга світова війна завдала непоправної шкоди культурній спадщині України, призвівши до втрати мільйонів цінних артефактів. На жаль, лише незначну частину з них вдалося повернути. Так, з колекції Національного художнього музею України було вивезено понад 65 тисяч одиниць зберігання, включаючи живопис, графіку, скульптуру, бібліотечні фонди, предмети декоративно-прикладного мистецтва та архівні матеріали. На сьогоднішній день вдалося повернути лише 262 твори.
Владислав Галімський був українським та польським живописцем, академіком і пейзажистом. Серед його відомих робіт – “Щекавицький цвинтар” (1913), “У лісі” (1888) та “Вид водяного млина” (1887). “Жіночий портрет” (1898) являє собою реалістичне зображення жінки на приглушеному тлі.
